ПАРАФІЯ СВ. ЙОСИПА

ОБРУЧНИКА ПРЕЧИСТОЇ ДІВИ МАРІЇ

У ЧЕЧЕЛЬНИКУ

САНКТУАРІЙ

МАТЕРІ БОЖОЇ ЧЕЧЕЛЬНИЦЬКОЇ

РИМСЬКО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ В УКРАЇНІ

The Roman Catholic Church in Ukraine

 ІСТОРІЯ ПАРАФІЇ 

Історичний опис Чечельника

     Чечельник - районний центр, розташований у південній лісостеповій зоні України при річці Савранка. Це - сільськогосподарський район. Населення близько 5,7 тисяч осіб. Один з найвіддаленіших районів Вінницької області. Найдавніша згадка про Чечельник відноситься до 1529 року. В документах йдеться про польські та литовські сторожі, які мали стежити за рухом татар. Як і ким засновано Чечельник, на сьогодні встановити важко. Чечельницька земля - невелика часточка півдня Брацлавщини. Тут на початку XVI ст. формувалось українське козацтво. Перші поселенці Чечельника вибрали для проживання захищені природою місця на березі річки Савранки. Про це свідчать підземні ходи, які і до сьогодні збереглися на території селища, вони були єдиною схованкою від татарської небезпеки. З 1635 до початку XX ст. Чечельник вважався містечком. Жителі містечка брали участь у визвольній війні українського народу. Не один раз на містечко здійснювались напади татар та гайдамаків. З возз'єднанням Правобережної України з Росією Чечельник увійшов у склад Росії до Подільської губернії. 1794 року царський уряд купив Чечельник у Любомирських і подарував графові Гудовичу. Наступного року, після утворення Ольгопільського повіту, повітовий центр з усіма установами тимчасово розмістився в Чечельнику, який стали називати Ольгополем. У 1812 році повітовий центр перевели у село Рогузки-Чечельницької, перейменованого на Ольгопіль, а Чечельнику повернули його попередню назву. Реформа 1861 року не принесла селянам помітного поліпшення. Весь післяреформений період характеризувався зростанням боротьби трудящих за землю. У другій половині XIX ст. дещо покращився розвиток ремесла, торгівлі і промисловості. Одним із перших промислових підприємств у Чечельнику був цегельний завод , відкритий Гудовичем. В 1860 року відкрито спиртовий завод, а в 1875 - засновано цукровий. Крім того в містечку працювали свічковий та костопальний заводи. Ще до сьогоднішнього дня збереглися будівлі кінного заводу. Поразка революції у 1905-1907 роках призвела до посилення реакції. У Чечельнику закрили в 1909 році однокласне училище й приватну польську школу. На початку січня 1918 року в Чечельнику була встановлена радянська влада. З березня 1923 року Чечельник, ставши районним центром Тульчинського округу, був переведений в категорію сіл. З перших днів війни в Чечельнику почали утворюватись групи сприяння винищувальному батальйону проти фашистів, підпільні і партизанські організації. 24 липня німецькі війська захопили Чечельник. За 2 роки і 8 місяців окупанти заподіяли величезної шкоди народному господарству району. 17 березня 1944 року частини 2-го Українського фронту визволили Чечельник. У 1962 році Чечельницький район було ліквідовано, і Чечельник увійшов до Бершадського р-ну. З грудня 1966 року він знову став районним центром селище міского типу. У 1978 році на території селища знайдене поселення часів трипільської культури кінця IV - початку ІІІ тис. до н.е. та черняхівської культури ІІ-V століття н.е. У кінці XV - на початку XVI століть тут, як і на півдні Київщини, формувалося козацтво. З тих часів у Чечельнику збереглася складна система підземних ходів, висота яких - до двох метрів, у цих ходах було зроблено чимало знахідок козацьких часів. Район багатий на пам'ятки архітектури. Одним з таких є костел Святого Йосипа Обручника у Чечельнику.


Історичний опис храму, парафії, дому


       Перший католицький храм у Чечельнику був дерев'яний побудований в 1751 році князем Станіславом Любомирським, київським та краківським воєводою. Невідомо з яких причин храм згорів. Великий мурований костел св. Йосифа збудовано у 1786 року. В головному вівтарі цього храму була вміщена копія ікони Ченстоховської Богоматері, намальована невідомим малярем у XVIII ст. З часом ікона Богородиці прославилася своєю чудодійністю на Поділлі, але й не тільки. Від початку заснування храму працювали в ньому Єзуїти, пізніше дієцезіальні священики. В часі комуністичного режиму храм використовувався не за своїм призначенням. Декілька разів місцева комуністична влада його перебудовувала, і призвело це до того, що прекрасний храм почав втрачати свій первозданний вигляд. Храм було повернено вірним 27 серпня 1990 року, а до цього часу св. Меса звершувалась в капличці на парафіяльному цвинтарі. Протягом багатьох років до чечельницької парафії з душпастирською послугою доїжджав з Городківки о. Мартиніан Дажицький, а від 1988 року постійне душпастирське піклування над вірними проводив о. Ян Дуклян Павлюк. Завдяки його зусиллям розпочалося відновлювання прекрасного старовинного храму та будівництво францисканського чернечого дому (монастиря). З 1991 року будівлею керував о. Максиміліан Жидовскі, священик-францисканець з польської Провінції Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії в Кракові. Після затвердження чернечого дому, яке відбулося 20 червня 1992 року, о. Максиміліан Жидовскі став його першим настоятелем. У 1993 році, за його ініціативою, знищена раніше ікона Матері Божої Ченстоховської (Чечельницької), була реставрована у Польщі і оздоблена прекрасною багатою рамою. Завдяки його зусиллям розпочалося відновлювання прекрасного старовинного храму та будівництво францисканського чернечого дому (монастиря). З 1991 року будівлею керував о. Максиміліан Жидовскі, священик-францисканець з польської Провінції Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії в Кракові. Після затвердження чернечого дому, яке відбулося 20 червня 1992 року, о. Максиміліан Жидовскі став його першим настоятелем. У 1993 році, за його ініціативою, знищена раніше ікона Матері Божої Ченстоховської (Чечельницької), була реставрована у Польщі і оздоблена прекрасною багатою рамою. 20 жовтня 1993 року чудодійна ікона була посвячена Папою Римським Іваном Павлом ІІ у Римі, а 12 серпня 1995 року ікону замістили в головному вівтарі храму. Ремонт храму ще не закінчений. Після о. Максиміліана і Яна Дукляна, ремонтно-будівельними роботами займався наступний настоятель чечельницького храму о. Ян Капістран Весельський, потім о. Августин Сіцінський і о. Рафаїл Маківський, а на даний час реставрацією храму займається теперішній настоятель парафії та дому о. Петро Новосельський. Окрім ремонтів і будови ведеться душпастирська опіка над вірними католиками-християнами в самому Чечельнику і доїздових парафіях, в якому допомагають сестри Альбертинки. Катехиза, реколекції, праця з молоддю та дітьми, оази, організовування відпустів та паломницт на Урочистість Чечельницької Богородиці, на яку приходять різні паломництва, сповідь вірних - це невід'ємна частина праці в чечельницькій парафії та найближчих селах.

20 жовтня 1993 року чудодійна ікона була посвячена Папою Римським Іваном Павлом ІІ у Римі, а 12 серпня 1995 року ікону замістили в головному вівтарі храму. Ремонт храму та будова чернечого дому ще не закінчені. Після о. Максиміліана і Яна Дукляна, ремонтно-будівельними роботами займався наступний настоятель чечельницького храму о. Ян Капістран Весельський, потім о. Августин Сіцінський, а на даний час реставрацією храму та будовою дому займається теперішній настоятель парафії та дому о. Рафал Маківський. Окрім ремонтів і будови ведеться душпастирська опіка над вірними католиками-християнами в самому Чечельнику і доїздових парафіях, в якому допомагають сс. Альбертинки. Катехиза, реколекції, праця з молоддю та дітьми, оази, організовування відпустів на Урочистість Чечельницької Богородиці, на яку приходять різні пілігримки, сповідь вірних - це невід'ємна частина праці в чечельницькій парафії та найближчих селах.

 

ДУШПАСТИРІ ПАРАФІЇ

Ім'я та прізвище
Роки служіння

Коротка інформація

ЄЗУЇТИ 1751-1773
1.

 +о. проф. Франциск Пажеховський

 +о. Franciszek Parzechowski (1701-1759)

1751-1759
Настоятель єзуїтської місії. Написав "Historie misji moldawskiej". У 1759 році вбитий у Чечельнику гайдамаками - народними повстанцями.
Залежить від Барської колегії єзуїтів, а з 1759 року залежить від Вінницької резиденції єзуїтів
2.

 +о. проф. Степан Волянський

 +о. Stefan Wolanski (1709-1760)

або Szczepan Wolanski

1758-1760
Вікарій єзуїтської місії. У 1759 році гайдамаки побили у Чечельнику так сильно, що помер у наступному році.
3.

 +о. Ігнатій Дроздович

 +о. Ignacy Drozdowicz (1728-1791?)

1760-1761
Вікарій єзуїтської місії.
4.

 +о. Антоній Конвіцький

 +о. Antoni Konwicki (1732-1763)

1761-1762
Вікарій єзуїтської місії.
5.

 +о. Микола Вітвіцький

 +о. Mikolaj Witwicki (1703-1769)

1762-1769
Вікарій єзуїтської місії. Помер у Чечельнику.
6.

 +о. проф. Мартин Ритаровський

 +о. Marcin Rytarowski  (1719-1773?)

1769-1773
Останній настоятель єзуїтської місії перед касацією Ордену. Подальша доля не відома.
ДІЄЦЕЗІАЛЬНІ 1773-1959

1.

+кс. Теодор Новогребельський

+ks. Teodor Nowohrebelski (1740-1820)

1796-1820

Настоятель парафії.

Похований в Чечельнику.

2.

 +кс. Лука Уліцький

 + ks. Lukasz Ulіcki (1760-1829?)

1806-1829
Капелан в Бершаді
3.

+кс. Григорій Коцюбинський

 +ks. Grzegorz Kociubinski

(1791-1814-1850?)

1814-1850

Вікарій парафії (1814-1820),

настоятель парафії (1820-1850),

Балтський декан (1828-1850).

4.

 +кс. Тома Уліцький

 +ks. Tomasz Ulicki (1810-1833-?)

1833-1847
Вікарій парафії у Чечельнику і Бершаді
5.

 +кс. Петро Гоффман - домініканець

 +ks. Piotr Hoffman (1799-1831-1874)

Згідно надгробку народився 1799р.

Згідно архівних даних народився в 1806р.

1834-1874

Вікарій парафії (1834-1850), після касації домінканських монастирів.

Адміністратор парафії (1850),

Бершадський капелан (1846-1854), настоятель парафії (1854-1874),

духовний депутат ольгопольського повіту (1855-66),

балтський декан (1858-1861).

Похований в Чечельнику

6
.

 +кс. Аполінарій Голецький

 +ks. Apolinary Hоlecki (1811-1834-)

1839
Вікарій парафії у Чечельнику і Бершаді
7.

+кс. Іван Янушкевич

+ks. Jan Januszkiewicz (1803-1837-1873?)

1846
Вікарій парафії
8.

+кс. Яків Заблудовський

+ks. Jakob Zabludowski (1808 - ?)

1849
Вікарій парафії
9.

+кс. Михайло Якубівський

+ks. Michal Jakubielski (1823-)

1850
Адміністратор парафії
10.

+кс. Антоній Гільхен

+ks. Antoni Hilchen (1804-1828-?)

1851
Настоятель парафії
11.

 +кс. Станіслав Стжелецький

 +ks. Stanislaw Strzelecki (1820-1896)

1850-1896

Адміністратор каплиці в Бершаді (1850-1872). З 1872 р. капелан філії.

Похований у Бершаді на Католицькому цвинтарі.

12.

 +о. Чеслав Гумінський - домініканець

 +о. Czeslaw Huminski (1785-1816-1882)

1860-1882

Вікарій парафії у Чечельнику.

Останній настоятель домініканців у Вінниці перед касацією монастиря (1831). Потім був у Шаргороді.

Похований в Чечельнику

 

+кс. Еразм Чаховський

+ks. Erazm Czachowski

1874-1893
Настоятель парафії
13.

 +кс. Михайло Мошинський

 +ks. Michal Moszynski (1848-1900)

1893-1899
Настоятель парафії
14.

 +кс. Фелікс Шнарбаховський

 +ks. infulat Feliks Sznarbachowski

(1875-1899-10.10.1931)

1899-1900

1905-1912

Адміністратор парафій Чечельник і Бершадь (1899-1900).

Вікарій парафії (1905-1906).

Настоятель парафій Чечельник і Бершадь (1906-1912).

10 серпня 1931 помер у Ковелі.

15.

 +кс. Анзельм Загурський

 +ks. Anzelm Zagorski

(1868-1890-18.04.1942)

1900-1906

Адміністратор парафії.

Помер в Варшаві18.04.1942.

16.

 +кс. Андрій Коберський

 +ks. Andrzej Kobierski (1878-1932)

1901-1904

Капелан в палацовій каплиці в Чечельнику і Бершаді

17.

 +кс. Йосип Міодушевський

 +ks. Jozef Mioduszewski (1880-1937)

1904-1910
Вікарій парафії у Чечельнику і Ободівці, адміністратор у Дзигівці. 1937 р. ростріляний радянською владою
18.

 +кс. проф. Станіслав Малецький

 +ks. Stanislaw Malecki (1887- 1967?)

1912-1919

настоятель парафії,

засновник в 1916р. і керівник 3-річної парафіяльної школи

19.

 +кс. Вишневський

 +ks. Wisniewski (?-?)

1914
вікарій парафії
20.

+кс. Болеслав Павлович

+ks. Boleslaw Pawlowicz (1884-1907-1937)

1914

Адміністратор бершадської каплиці

21.

 +кс. Олександр Маршицький

 +ks. Aleksander Marszyckі

(1882-1902-02.03.1932)

1923-32

Настоятель у Чечельнику і Балті.

Помер в Чечельнику.

22.

+кс. Болеслав Рошкевич

+ks. Boleslaw Roszkiewicz

(1884-1907-1937)

1932-1935 Настоятель парафії. Ув'язнений в Чечельнику і засуджений.
23.

+кс. Антоній Хоміцький

+ks. Antoni Chomicki

(09.04.1909-1935-1993)

1955-1958
Душпастир парафії з Шаргорода
24.

 +кс. Войцєх Станіслав Ольшовський

+ks. Wojciech Stanislaw Olszowski

(1916-1939-1972)

1958-1959

Душпастир парафії з Браїлова.

1959р. - номінований титулярним єпископом Києва і України. Влада УССР його незатверджує і депортує цього ж року до Польщі.

ФРАНЦИСКАНЦІ з 1959
1.

 +о. Мартиніан Дажицький, ofm

 +br. Martynian Dazycki, ofm (1918-2009)

1959-1990
Душпастир з доїздом з Городківки у Чечельник. Відновитель Ордену Братів Менших в Україні.
2.

 о. Ян Дуклян Павлюк, ofm (1950рн.)

1990-1995
настоятель парафії
3.

 о. Максиміліан Жидовський, ofm

 br. Maksymilan Zydowski, ofm

1991-1994
вікарій парафії (1991-94), гвардіан дому (1992-94)

4.

 о. Домінік Губчакевич, ofm (1951рн.)

1994-1996

вікарій дому і парафії

5.
 о. Ян Капістран Весельський, ofm (1963рн.)
1995-1997
гвардіан дому, настоятель парафії
6.

 о. Августин Сіцінський, ofm (1959рн.)

1997-2002
гвардіан дому, настоятель парафії
7.

 о. Рафал Маківський, ofm (1968рн.)

з 1997
вікарій дому і парафії (1997-2002), настоятель дому і парафії (2002-      )
8.

 о. Берард Задойко, ofm (1965рн.)

2002-2004
вікарій дому і парафії
9.
 о. Святослав Сиворинський, ofm(1972рн.)
2004-2005
вікарій дому і парафії
10.

 о. Вікторин Мушинський, ofm (1982рн.)

2007-2008
вікарій дому і парафії

 11.

 о. Натанаїл Зайонц, ofm (1973рн.)

2008

вікарій дому і парафії, віце-провінціал, асистент дітей сиріт і дітей з малозабезпечених родин

12.

 о. Михайло Багінський, ofm (1977рн.)

2008-2010
дефінітор провінції (2007-2010), вікарій дому і парафії (2008-2010), асистент південного регіону ФОС (2008-2010)
13. о. Йосафат Кунцевич, ofm (1981рн.)
2010-2011
 - вікарій дому і парафії (2010-2011)

 

 

П О К Л И К А Н Н Я    З    П А Р А Ф І Ї
Ім'я та прізвище
Місцевість
Рік
Сан
1.
о. Славомир (Микола) Ветлугін, ofm
с. Тартак
1991
2.
о. Павло (Анатолій) Шевчук, ofm
смт. Чечельник
2003
Диякон Ордену Братів Менших
3.
о. Богдан (Павло) Мураховський, ofm
с. Тартак
2008
Клірик Ордену Братів Менших
4.
с. Грація (Олена) Ситник
с. Білий Камінь
 
Орден Братів Менших в Україні